Суховієнко Віталій Дмитрович


       Суховієнко Віталій Дмитрович народився 13 березня 1943 року в м. Глобине. В 1950 році поступив в перший клас Глобинської середньої школи № 1, яку закінчив у 1960 році. 

      У 1960-1961 рр. навчався в технічному училищі № 3 м. Кременчука, де отримав спеціальність слюсара-складальника. У 1961 році був  прийнятий слюсарем- складальником на Кременчуцький автозавод. 


      У 1962 році був призваний в ряди Радянської Армії. Демобілізований у званні офіцер запасу в 1965 році. 

       

    У 1966 році зарахований на 1 курс Черкаського інституту на факультет фізичного виховання, який закінчив у 1970 році. 15.08.1970 р. був призначений на посаду учителя фізичного виховання Глобинської середньої школи № 1. Навчанню і вихованню підростаючого покоління віддав 46 років.

Професійні досягнення:

  *  відмінник народної освіти України; 

  *  має кваліфікацію "учитель-методист" та звання "старший вчитель"; 

*  у районному конкурсі "Учитель року 2008" виборов 2 місце;

*   25 років був керівником Глобинського районного методоб'єднання вчителів фізичної культури.

       Спортивні досягнення:

*  у 1966 році - чемпіон Полтавської області по футболу;

*  у 1972 році - чемпіон Глобинського району з бігу на 100-200 метрів;

* 3 квітня 2015 року у складі команди вчителів Глобинської гімназії № 1 ім. В.Є. Курченка став чемпіоном Глобинського району серед педагогічних працівників.

       Досягнення вихованців:

* баскетбольні учнівські команди навчального закладу були неодноразовими чемпіонами Глобинського району та Полтавської області;
*  команди з легкої атлетики, туризму та інших видів спорту були постійними призерами районних змагань;
* 1980 року вихованець Глобинської середньої школи № 1 Пушкар Володимир мав честь нести Олімпійський вогонь по території Полтавської області.
       Життєва і професійна позиція справжнього вчителя Суховієнка Віталія Дмитровича є очевидною в його словах:     " Та життя триває і треба йти далі. Секрети соєї майстерності я вбачаю в гармонії взаємного доторкання сердець. Серцевина суховієнківського виховання, по суті є турбота про те, щоб маленька людина, підліток, юнак завжди відчував свою гідність працівника інтелектуальної та фізичної праці, гідність громадянина, гідність сина-дочки своїх батьків, гідність особистості, красивої своїми благородними намірами, тілом, пориванням, успіхами.
     За плечима 46 років улюбленої самовідданої праці. Та кожного дня я виходжу на нові старти, ведучи за собою майбутнє".